Якщо ти ще не закохався в інжир, значить, просто не куштував його правильно. Бо цей фрукт — як той друг, що і розумний, і красивий, і з купою цікавих історій. Він вирощуваний вже понад 5 тисяч років, а залишки дикого інжиру археологи знаходили віком понад 11 тисяч років! Давні єгиптяни клали його в гробниці фараонів (бо навіть у потойбіччі хотілося щось смачненьке), а греки вважали інжир настільки цінним, що забороняли його вивозити з країни. Вони навіть придумали термін "сікафос", що буквально означає "той, хто вказує на інжир". Це були люди, які доносили владі, якщо хтось незаконно вирубував інжирні дерева або нелегально вивозив плоди. Отаке воно, фруктове ембарго античних часів. Термін згодом став негативним, тому що багато хто використовував звинувачення в порушенні фігових законів для особистої вигоди.
Чим інжир корисний?
У ньому повно клітковини, яка допомагає травленню (і робить твоє життя легшим у буквальному сенсі). Багато калію — корисного для серця, магнію — для нервів, і кальцію — для кісток. В інжирі міститься багато триптофану, що чинить найсприятливіший вплив на діяльність головного мозку. Він сприяє нормальній роботі нервової системи в умовах стресу, покращує сон, забезпечує швидкий вихід із депресій та адекватну реакцію на різні подразники. Триптофан відповідає за добрий настрій, при цьому не пригнічуючи, а стабілізуючи нервову систему. А ще інжир настільки солодкий, що легко заміняє десерт, при цьому має менше калорій, ніж шматок торта. Але його краще не їсти тим, хто страждає на цукровий діабет чи подагру.
Якийсь з цих фактів тебе точно здивує:
- Інжир — це не зовсім фрукт. Це суцвіття! Так, всередині ми їмо цілу компанію міні-квітів. А сама рослина відноситься до роду фікусів.
- В Біблії інжир зустрічається частіше ніж яблуко. І саме листя інжиру Адам і Єва використали як перший «одяг». Пам’ятаєте «фіговий лист»? Модні дизайнери досі плачуть від заздрощів.
- У парфумерії використання аромату інжиру (плодів та листя) започаткувала французька парфумерка Олівія Джакобетті.
- Свіжий інжир дуже ніжний і швидко псується, тому в усьому світі популярний його сушений варіант. До речі, у Середземномор’ї з сушеним інжиром навіть варять супи!
- Інжир відноситься до дерев-довгожителів, які живуть сотні років, при цьому 300-400 років плодоносять.
- Деякі види інжиру ростуть завдяки маленьким осам. Є навіть такий термін — інжирна оса. Вона залазить в плід, щоб відкласти яйця, і випадково запилює квіти, які ростуть прямо в середині. Іноді вона там і лишається. Природа, щоправда, вирішила питання ввічливо: у плоді є ферменти, які буквально розчиняють тіло оси, і від неї нічого не залишається. То ж в цій «шафі» скелет ви не знайдете.
- Колір інжиру може змінюватись від світло-зеленого до темно-фіолетового, але м'якоть завжди рубіново-червона з безліччю насіння.
Якщо ти ще не куштував інжир, ми тобі по-доброму заздримо, адже інжир – це любов на все життя.